Чому ультра‑налаштування ігор не мають сенсу, та як перестати грати у FPS
Колись я запускав нову гру з одним і тим самим ритуалом: спершу налаштування, потім усі повзунки вправо. Якщо в меню з’являлося слово Ultra, я сприймав це майже як особистий челендж.
Вважав, що нижчий пресет ніби автоматично робить досвід гіршим. Зараз я дивлюся на це зовсім по-іншому. У більшості ігор я свідомо вибираю “High” або навіть змішані налаштування, отримую стабільніший FPS і помічаю, що гра приносить більше задоволення, ніж у часи культу “ультри”.
itc.ua