Сміх запорожців. Якою побачив Січ полтавський послушник у середині XVIII століття
Посеред найбільшої на Січі калюжі на коштовній шубі, вивернутій хутром до багнюки, сидів його вельможність полковник самарський Гнат Чмига.
У самих лише спідніх і сорочці (а було зимно) «гаразд нетверезий» він повчав «молодь» про згубу пияцтва. Юний послушник із Полтави, відряджений монастирем для збору милостині, здивовано запитав пана полковника: чом він сам не дотримується того, на що наставляє інших?..Відповідь його нетверезої «головельможності» перевершила курс риторики духовної семінарії: «Для того, отчусю, що моя тобою незрима тверезість не так буде тобі корисна, як моя порада, коли ти її послухаєшся».Мине третина століття, перш ніж той послушник — Лука Яценко-Зеленський, а після постригу монах Леонтій — сяде з...
argumentua.com