Вижити. Жіночі стратегії виживання під німецькою окупацією

Певні ресурси та стратегії були специфічно жіночими, саме вони стали підґрунтям виживання та життя за умов окупації. Їх внутрішня інтенція описувалась простою формулою: "Їсти та годувати".Опублікований текст є фрагментом розділу «Жінки України у повсякденні окупації: відмінності сценаріїв, інтенції та ресурси виживання» з дослідження історика Олени Стяжкіної «Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років».Публікація стала можливою завдяки люб’яного дозволу видавництва «Дух і Літера».Глибока тінь Другої світової ще й досі до кінця не відрефлексована.

Стратегії, які сформувалися за радянських передвоєнних часів, жінки переносили в умови нової окупації. А далі ці стратегії виживання перетворювалися на усталені в суспільстві поведінкові стереотипи.Олена Стяжкіна побудувала своє дослідження навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського.У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших.Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією.***Настанови влади чи владний погляд на місце жінки – це чинник, який у той чи інший спосіб впливав на стратегії виживання.в умовах війни весь народ розглядала як ресурс перемоги.

DMCA