Парадокси політики Володимира Зеленського
rupor.infoЗа час свого президентства Зеленський вже принаймні двічі рятував країну… від надзвичайно загрозливих наслідків власних дій та дій свого найближчого оточення.Вперше це сталося на паризькій зустрічі з Путіним 9-10 грудня 2019 року.Оточення Зеленського разом із росіянами, з благословення Меркель та Макрона, підготувало на підпис Зеленському документ в дусі “формули Штайнмаєра”, який у разі підписання практично гарантував Україні легітимізацію (про)російських бойовиків, а згодом і штучно інспіровану, але вже справді “громадянську” війну.Зеленський почав розбиратися, що йому пропонують підписати, лише в Парижі, й… відмовився це підписувати.Так він врятував країну вперше.Але тим самим він не лише викликав ненависть Путіна, який вже був практично впевнений в успіху, а й виписав Україні квиток на іншу війну – ту саму, яку Путін і почав у лютому 2022 року.Щоправда, сам Зеленський не лише не зрозумів цього, а й, замість подальшого зміцнення армії, дозволив ним же підібраному оточенню двічі провалити оборонне замовлення (2019, 2020).
Натомість взявся піаритися на дорогах і всіляко, аж до самого моменту вторгнення, демонстрував Путіну та українцям свої суто мирні наміри.Лише у липні 2021 року Зеленський, нарешті, призначив адекватного керівника Генштабу, і лише в листопаді 2021 року (!) – адекватного керівника Міноборони.Але СБУ, за деякими даними, аж до 24 лютого фактично керував генерал Наумов, який зробив карколомну кар’єру в СБУ у 2019-2021 роках, був “правою рукою” формального керівника служби Івана Баканова, втік з України за кілька годин до початку російського вторгнення й тепер підозрюється в державній зраді.
