На килимі, “в козаки”. Чи відновиться втрачений промисел?
Від поширеного колись на Поліссі килимарства нині залишилися тільки сімейні реліквії, музейні експонати та історія Килимарство розвивалося у північних районах Житомирщини, де не було кріпацтва, а господарі тримали багато овець.
Ткацькі верстати мали в кожній оселі, адже сім’ю потрібно було вдягнути, а ще – виткати килими. Вони супроводжували людину в найважливіші моменти життя – від народження до смерті, а їхні орнаменти виконували оберегову функцію.