Вірші про Україну: вибір редакції
bykvu.comБуває, часом сліпну від краси.Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,усе моє, все зветься – Україна.Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.
Україна ж — це країна барокко.Мандрувати нею — для ока втіха.І тому западає спокуса в око:зруйнувати все. І скільки б не їхав,бачиш наслідки: мури і житла хворіще, мабуть, від турків.